- доказ
- [до/каз]
-зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
доказ — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
апагогичен доказ — доказ со кој се побива спротивното тврдење … Macedonian dictionary
переведенье — доказ … Старабеларускі лексікон
доказать — доказ/а/ть … Морфемно-орфографический словарь
доказуемый — доказ/у/ем/ый … Морфемно-орфографический словарь
доказательность — доказ ательность, и … Русский орфографический словарь
доказательный — доказ ательный; кратк. форма лен, льна … Русский орфографический словарь
доказательственный — доказ ательственный … Русский орфографический словарь
доказательство — доказ ательство, а … Русский орфографический словарь